Інститут Великого Князівства Литовського

Kонференції

Щорічний семінар експертів з литовсько-білоруських відносин

By

Щорічний семінар експертів з литовсько-білоруських відносин – це міжнародна зустріч, присвячена поглибленому аналізу відносин між двома країнами. Перший семінар відбувся 19–20 березня 2026 року у Вільнюсі, у Національній бібліотеці Литви імені Марцінаса Мажвідаса. Дискусії проводилися відповідно до принципів Chatham House, які дозволяють обговорювати твердження без посилання на автора, забезпечуючи відкритість.

Захід був організований Університетом Вітовта Великого, Інститутом «Політична сфера», Інститутом Великого князівства Литовського, Інститутом історії Литви, Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Білорусі та Білоруським інститутом публічної історії.

У перший день (19 березня) у Просторі державності відбулося п’ять панельних дискусій англійською та російською мовами: огляд литовсько-білоруських відносин у 2020–2025 роках, міграційні тенденції, «літвінізм» у ЗМІ, громадська думка Литви про білорусів та ширша регіональна дискусія щодо латвійсько-білоруських відносин.

На другий день (20 березня) у конференц-залі та в Литовському інституті історії було представлено соціологічні дослідження, питання спадщини та концепція Литовсько-білоруської історичної комісії.

Програма семінару.

Дванаццаты Міжнародний Конгрес дослідників Білорусі

By

Інститут Великого князівства Литовського разом із партнерами з Литви, Німеччини та Польщі організував Дванадцятий Міжнародний Конгрес дослідників Білорусі, який відбувся в Берліні з 25 по 27 вересня 2025 року. Головним партнером був Гумбольдтський університет (Humboldt-Universität zu Berlin). У заході взяли участь близько 500 учасників з усього світу. Було проведено десятки сесій, присвячених темам гуманітарних та соціальних наук. Традиційно вручалися нагороди Конгресу за наукові публікації на білоруську тематику.

Конгрес – єдине місце у світі, де з 2011 року найпредставничіший сегмент білоруської академічної та громадської еліти може вільно та незалежно від впливу Білорусі та інших країн обговорювати білоруську історію, політику, суспільство та культуру.

Детальніше про Конгрес у Берліні.

Наукова конференція „Дороги до агонізму“

By

Дороги до агонізму: теоретичні та практичні погляди на спадщину спірних земель.

Різноформатна міжнародна наукова конференція

28-30 вересня 2023 року

Інститут ВКЛ, Каунас

Фундація «Пограниччя», Сейни

Більше інформації

Парламентаризм, конституціоналізм та політична думка Речі Посполитої часів Великого Сейму в очах Європи: рецепція Конституції 3 травня в світі

By

Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція, присвячена 230-й річниці ухвалення Урядового закону 3 травня 1791 року.

Дата та місце проведення: субота 14-го травня 2022 року, Королівський палац у Варшаві. Конференція розрахована на цілий день.

Співорганізатори:
Королівський палац у Варшаві
Інститут Великого князівства Литовського
Товариство нащадків Великого Сейму

Програма.

Гедиміновичі – литовська династія, її роль та впливи в історії Центрально-Східної Європи. Міжнародна наукова конференція, присвячена 620-й річниці Віленсько-Радомської угоди

By

Представники роду Гедиміновичів до кінця XVI ст. правили центрально-східною частиною Європи, від певного часу під назвою династії Ягеллонів, аж – щонайменше «за мечем» – до останнього з них, тобто Сиґізмунда Августа. Під різними іменами Гедиміновичі керували Польщею, Чехією, Молдовою та князівствами на Русі, Волині та Поділлі. Беручи до уваги представниць роду Гедиміновичів, то їхні нащадки перейшли «за кужелем» до Вазів та інших династій. Йдеться про одну із найпотужніших династій тієї частини світу, хоча за результатами «суперечностей в родині» у вони Східній Європі не набули тривалої влади, на що мали шанс.

Мета конференції передбачає продемонструвати, наскільки потужною династією, відомою згодом й під іншими назвами, були Гедиміновичі. Захід відбудеться з нагоди річниці Віленсько-Радомської угоди – схожої до решти, починаючи від Кревської й закінчуючи в Любліні – поміж різними представниками династії Гедиміновичів.

Міжнародна наукова конференція запланована на 25-26 червня 2021 р. в Інституті історії Польської Академії наук (Sala im. Joachima Lelewela, Rynek Starego Miasta 29/31, Варшава).

та он-лайн

Захід триватиме два дні із прикінцевою дискусійною панеллю – підсумком усієї конференції, а також дебатами про польсько-литовські угоди в контексті представників династії Гедиміновичів. У конференції беруть участь понад 30 дослідників з Польщі, Литви, України та Росії. Організатори планують продовження конференції 2022 р. у Каунасі (Литва) або Івано-Франківську (Україна).

Організаторы
Посольство Литви в Польщі – почесний патрон
Спілка польської шляхти
Інститут Великого Князівства Литовського
Інститут історії Польської Академії наук
Студії Східної Європи (Варшавський університет)
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Центр медієвістичних студій (Івано-Франківськ)
Vytautas Magnus University

Більше інформаці: gdmn.iwxl.lt (updated 11-04-2026)

Міжнародна наукова конференція: «Світ свободи Батьківщини» – Конституція 3 травня 1791 року. Генеза. Зміст. Значення.

By

ХХ міжнародна наукова конференція Велике Князівство Литовське у 18 столітті

Конференція присвячується 230-й річниці ухвалення Конституції 3 травня 1791 року та Взаємної гарантії Обох Народів.

20-21 жовтня 2021 року
Національний музей – Плац Великих князів Литовських
Кафедральна площа, 4, Вільнюс (Katedros a. 4, Vilnius)

ПРОГРАМА

Організатори:
Національний музей – Плац Великих князів Литовських
Інститут історії Литви
Університет Вітовта Великого

Партнери:
Польський Інститут у Вільнюсі
Посольство Речіпосполитої Польської в Литовській республіці
Товариство нащадків Великого Сейму
Інститут Великого князівства Литовського

Опис:
Метою конференції є висвітлення суспільних, економічних, політичних, геополітичних та культурних контекстів змін в Речі Посполитій Обох Народів, також прояви державної незалежності Великого князівства Литовського в умовах централізації: обставини ухвалення 20 жовтня 1791 р. Взаємної гарантії Обох Народів, їх значення для змін у структурі держави і розвитку суспільства.

Заплановані тематичні секції:

– Криза суверенітету та засоби її подолання;

– Проблеми модернізації держави та суспільства;

– Розвиток парламентаризму в Речі Посполитій Обох Народів;

– Політична та конституційна думка епохи Просвітництва;

– Зміна поняття народу та держави у XVIII столітті;

– Освіта, мистецтво, театр, музика в часи Чотирирічного Сейму (1788–1792);

– Репрезентація та рефлексія Конституції 3 травня в літературі та мистецтві.

По закінченні роботи конференції на сторінках видання «Студії XVIII століття» („Studiów osiemnastowiecznych”