Перший громадський форум Литви і Білорусі «Що нас об᾿єднує?» (26-27 жовтня 2018 року, м. Клайпеда)
Литва і Білорусь – це не лише країни-сусіди. Крім історії, яка заглиблюється своїм корінням у давні часи, народи цих держав, об᾿єднують широкомасштабні економічні та культурні зв᾿язки. Литовці мешкають у Білорусі, білоруси проживають у Литві. Особливий зв᾿язок між країнами демонструють деякі спільні народні символи, зокрема, історична столиця Великого князівства Литовського – Вільнюс. Мешканцям обох країн однаково близькими є такі історичні постаті, як Великий князь Литовський Вітовт (Вітаутас), князі Радзивілли, Тадеуш Костюшко, Кастусь Калиновський та багато інших. Чимало інших чинників вказують на те, що суспільні та міждержавні відносини між країнами мають бути щирими та близькими, однак не зовсім так.
Між Литвою та Білоруссю існують суперечки з приводу будівництва білоруської АЕС у місті Острівець. У Литві багатьох людей цікавить: чи вдасться білорусам зберегти свою державу? Більшість литовців критично ставляться до політичного устрою Білорусі. Водночас у Білорусі з острахом сприймають євроатлантичну інтеграцію Литви, її активну зовнішньополітичну позицію у регіоні. Ці складні питання не можуть не впливати на відносини між двома країнами, і навряд чи політикам обох держав вдасться остаточно домовитися.
На жаль, окреслені проблеми останнім часом почали домінувати у двосторонніх відносинах обох країн. Між іншим, чимало неузгодженостей виникає й з питань історичної проблематики, хоч, на перший погляд, вони мали б об᾿єднувати нації. Усе це не лише ускладнює політичні відносини, але й перешкоджає розвитку контактів між інтелектуалами, діячами культури, бізнесу і науки.
Так не повинно бути. Не відкидаючи існуючі проблеми, ми повинні прагнути до пошуку точок дотику там, де це можливо. Початок діалогу і налагодження співробітництва у майбутньому є головною метою першого Громадського форуму Литви і Білорусі.
Місія форуму полягає у розширенні неформального, громадського діалогу між Білоруссю та Литвою з метою обговорення перспектив і проблем міждержавного співробітництва, поглиблення взаєморозуміння і поваги між державами і народами обох країн.
Організаторами форуму виступають муніципалітет міста Клайпеда, Клайпедський університет, а також низка громадських організацій та ініціатив: «Форум діалогу і співробітництва імені Єжи Ґедройца», Інститут Великого князівства Литовського, Інститут «Палітычная сфера».
Премія імені Юліуша Бардаха для дослідників історії та спадщини Великого князіства Литовського
21 червня 2018 р. в Національній Литовській бібліотеці імені Мартіна Міжвідаса відбулося урочисте вручення Премії імені Юліуша Бардаха. Першу премію отримав Лаурінас Шедидіс з Університету Вітовта Великого за докторську (кандидатську) працю на тему «Підготовка правлячих еліт Великого князівства Литовського до публічного держаного життя від XVI ст. до середини XVII ст.» (керівник проф. Й. Кяпенє, захищена 2016 р.). Друге місце отримала праця Ольги Коцкіної з Білоруського Державного університету за докторську (кандидатську) працю, захищену 2017 р., «Поява та розвиток театру Радзивілів 1724−1810 рр.» (керівник проф. Н.Ф.Висоцька). Третє місце отримала захищена у 2017 році в Ягеллонському університеті кандидатська праця Войчеха Лиска «Проблема національності в «східній» політиці пілсудчиків: передумови – еволюція − нащадки» (керівник проф. Г. Мазур).
Урочистість розпочалася виступом почесного гостя, професора Вітаутаса Ландсбергіса, який поділився своїми спогадами про патрона Премії, згадав про його ідеї та спадщину. Далі з привітальними словами виступили засновники Інституту ВКЛ і члени його наукової ради: професор Університету Вітовта Великого Егідіус Александравічус, директор Студіум Всходньої Європи Варшавського університету Ян Маліцький, професори Вармінсько-Мазурського університету Даріуш Шпопер i Премислав Домбровський, професор з Гродна Олександр Смолянчук, ректор Івано-Франківського Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда, директор Інституту історії Литви Рімантас Мікніс.
Юліуш Бардах (1914−2010) був видатним дослідником Великого князівства Литовського, який зосереджував свою особливу увагу на його правових, культурних та політичних традиціях. Відтак цьогорічна Премія була призначена за найкращі кандидатські праці, автори яких аналізували події історії культури, права і державності ВКЛ, або розглядали стан розвитку його історичної, політичної та культурної спадщини щонайменше двох теренів колишнього Великого князівства Литовського, які нині є територіями Білорусі, Литви, Польщі та України.
Премія ім. Ю. Бардаха була заснована Інститутом Великого князівства Литовського і призначається кожні два. У 2014 році головну нагороду дістала праця Міколая Тарковського з Гданська «Віленська адвокатура 1918−1939 рр.». У 2016 р. нагорода була вручена Сергію Морозову з Гродна за працю «Ідея відродження Великого князівства Литовського в суспільно-політичному житті Білорусі (кінець XVIII − початок ХХ ст.)».
Міжнародна наукова конференція, присвячена подіям 1918 року в Центрально-Східній Європі.
20-21 червня 2018 року в Литовській Національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса (Вільнюс, просп. Гедеміна, 51) відбулася міжнародна конференція «Рік 1918 у Литві та Польщі з міжнародної перспективи Центрально-Східної Європи: історія, політика і культура», присвячена століттю відродження державності Литви та Польщі.
Конференція мала на меті обговорення шляхів відбудови незалежності Литви та Польщі, а також інших країн Центрально-Східної Європи; презентацію найновіших досліджень, присвячених розвитку польського та литовського національного відродження початку ХХ століття, а також точок зору на політичні традиції Польщі та Литви. Крім обговорення суто історичних тем, учасники конференції взяли участь у дискусії щодо проблем сучасного світу: парадигми сучасних закордонних політик Литви та Польщі, місця відбудови держав в Європі та світі.
У конференції взяли участь історики, політологи, соціологи, культурологи, філологи і представники інших галузей науки, які поділилися результатами своїх досліджень, присвячених історії, політиці та культурі Литви, Польщі та інших країн, в контексті століття відродження державності. Учасники конференції представляли Польщу, Литву, Україну, Чехію, США та інші країни світу.
Організаторами конференції виступили Варшавський університет, Університет Вітовта Великого (Каунас), Університет Міхала Ромера (Вільнюс), Посольство Республіки Польща у Вільнюсі, Інститут Великого князівства Литовського (Каунас) та Литовська Національна бібліотека ім. Мартінаса Мажвідаса.
Сьома Мінська конференція Інституту «Політична сфера»: «Суверенність народу (1918‒2018): ідея і політична практика». Дата: 18‒19 травня 2018 року; Мінськ
1918 рік призвів до змін у цілому регіоні Східної Європи. Впадали імперії і поставали нові держави, закривалися кордони і консолідувалися нації. Ідея суверенності і незалежності набувала політичної реалізації: у випадку одних народів більше (Литва, Латвія, Польща), для інших ‒ менше вдало (Білоруська Народна Республіка, Українська Народна Республіка). Дискусії про суверенність на тому не закінчилися і точилися протягом цілого ХХ століття, заново набувши актуальності під час розпаду Радянського Союзу (1990‒1991) та соціалістичного блоку. У черговий раз ці дискусії були спровоковані розширенням Європейської Унії у 2004 р. В умовах нових викликів для безпеки та миру у Східній Європі, разом із вибухом російсько-українського конфлікту (2014), загостренням стосунків Росії з ЄС та США, проблематика суверенності, її кордонів та тривалості, заново знаходить своє місце у центрі уваги.
Перший день конференції. 18 травня
Місце проведення: Посольство Литовської Республіки в Білорусі (вул. Захарова, 68).
9.00-10.00. Реєстрація
10.00-10.15. Відкриття конференції. Промови організаторів.
10.15-12.00. Пленарне засідання:
Павло Коваль (Польща). 1991 рік для Польщі, України, Литви та Білорусі: поміж амбіціями і можливостями дій.
Алгімантас Каспаравічус (Литва). Імперська спадщина: проблеми литовської політичної думки і реалізації національного суверенітету (1914-1922).
Даріюш Тарасюк (Польща). Ставлення білоруських поляків до ідеї незалежності Польщі (1905-1918).
12.00-12.20 Кава-брейк.
12.20-14.00. Панель І. Перебудова, розпад СРСР і поява нових держав, 1988-1991.
Валер Карбалевич (Білорусь). Чому розпався СРСР?
Андрій Казакевич (Білорусь). «За» і «проти» Союзу. Порівняння діяльності прорадянських і незалежницьких організацій у західних республіках СРСР, 1988-1991.
Олег Дзярнович (Білорусь). «Історичний ресурс» у роки перебудови у Білорусі (1988-1991 роки).
14.00-15.00 Обід
15.00-16.15. Панель ІІ. Проголошення національних держав у Центрально-Східній Європі у міжвоєнний час.
Павло Церашкович (Білорусь). Соціальні ресурси національних рухів у Східній Європі й побудова національних держав.
Яцек Стасьорчик (Польща). Денаціоналізація або охорона ідентичності? Становище польськомовної освіти в Литовській республіці в 1918-1940 роках.
Варвара Кухаренко (Білорусь). Створення Держави словенців, хорватів і сербів: реалізація пречанських надій чи прасербський проект.
16.15-17.30. Панель ІІІ. Проблеми суверенітету.
Патрік Томашевський (Польща). Незалежна Білорусь, Молдова і Грузія в польській політичній думці після 2004 року: порівняльний підхід.
Ігор Случак (Білорусь). Мовна політика на окупованій території Білорусі протягом 1941-1944 рр.
Олексій Криволап (Білорусь). Національний суверенітет у медійному вимірі.
18.30 – 20.30. Публічна дискусія «БНР і (чи) БРСР – проблема основи білоруської державності» (Арт-Садиба, пр. Машерова, 18)
Другий день конференції. 19 травня.
Місце проведення: Посольство Литовської Республіки в Білорусі (вул. Захарова, 68).
10.00-11.30 Панель IV. БНР: культурна пам᾿ять і репрезентація (1).
Наталія Гордієнко (Білорусь). Меморіалізація БНР як частка конструювання (збереження) національної ідентичності білоруської повоєнної еміграції.
Ксенія Шталенкова (Білорусь). Репрезентація права на білоруське самовизначення у дизайні грошових знаків 1917-1924 рр.
Родіон Попель (Білорусь). Білоруський національний рух, БНР і релігія: погляд через століття.
11.30-12.00. Кава-брейк.
12.00-13.00 Панель V. БНР: культурна пам᾿ять і репрезентація (2).
Сергій Ємельянов (Білорусь). «Міф заснування держави» у шкільних підручниках Білорусі, Росії й України.
Олексій Ластовський (Білорусь). Забутий ювілей: відзначення сторіччя Жовтневої революції в Білорусі.
Організатори:
Інститут «Політична сфера» (Білорусь‒Литва);
Посольство Литовської Республіки в Республіці Білорусь (Білорусь);
Польський інститут у Мінську (Білорусь);
Білоруський Колегіум;
Інститут Великого князівства Литовського (Литва);
Університет Вітольда Великого (Литва);
Інститут історії Литви
Конференція «Велике князівство Литовське між Любліном і Гродно (1569−1697): траєкторії розвитку держави та суспільства»
Означена конференція відбулася 1 грудня 2017 року у Каунасі і була присвячена 70-річчю професора Юратє Кяупієнє (Jūratė Kiaupienė). Програма.