Інститут Великого Князівства Литовського

Rūstis Kamuntavičius

Ольга Ковалевська, «Таємниці козацьких портретів», Кыïв 2019

By

Видання представляє десять нарисів з історії давної та сучасної іконографії відомих українських гетьманів, полковників, сотників та їхніх матерів і дружин. У захопливій формі читачам пропонується дізнатися, який із збережених портретів демонструє нам справжнього Івана Мазепу, замислитися, чи дійсно Петро Дорошенко виглядав так, як його малювали художники, довідатися, чому Івана Самойловича зображено із заплющеними очима, зʼясувати, яким насправді був Іван Гонта, представити, як повинна була виглядати на портреті поважна гетьманша чи полковниця, та розвідати, чому відбуваються підміни портретованих.

Книга адресована науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться історією та культурою України козацьких часів і готовий побачити наше минуле крізь призму дивовижних історій портретів її видатних діячів.

Видавництво «Кліо»: http://www.clio.in.ua

VIII Міжнародний Конгрес дослідників Білорусі відбудеться у Вільнюсі 27-29 вересня 2019 року

By

Інститут політичних досліджень «Політична сфера» оголошує дати і місце проведення VIII Міжнародного Конгресу дослідників Білорусі. Головна білоруська академічна подія відбудеться 27-29 вересня 2019 року у Вільнюсі. Основним академічним партнером Конгресу виступить Європейський гуманітарний університет (ЄГУ).

 Традиційно Конгрес обʼєднає понад 500 вчених та експертів із Білорусі та з-поза її меж. Очікуються дискусії і презентації, а також вручення Премій за кращі наукові публікації та студентські роботи за підсумками 2018 року.

 Директор Інституту «Політична сфера» д-р Андрій Казакевич зазначає: «Радий запросити дослідників, партнерів і гостей з усього світу на VIII-й Міжнародний Конгрес дослідників Білорусі у Вільнюсі. Це унікальна можливість приєднатися до найбільшого й найвизначнішого наукового форуму, присвяченого Білорусі, і представити результати своєї праці сотням білоруських та іноземних дослідників. Завдяки партнерству з національними, регіональними і глобальними центрами, Конгрес надає чудову можливість для встановлення нових професійних звʼязків, обговорення проектів, обміну ідеями і досвідом».

На думку ректора ЄГУ проф. Сергія Ігнатова: «Спільнота ЄГУ рада тому, що університет виступить основним академічним партнером VIII Конгресу дослідників Білорусі. Новий корпус ЄГУ, який міститься у приміщенні колишнього Августинського монастиря у Вільнюсі, буде радий прийняти вчених, які займаються дослідженнями Білорусі й усього регіону. Ми впевнені, що завдяки незалежним дослідженням в галузях соціальних і гуманітарних наук та мистецтв відбувається інтеграція Білорусі до європейського інтелектуального простору».

Академічними партнерами Конгресу також будуть Університет Вітовта Великого, Інститут Великого князівства Литовського та низка інших академічних установ. Планується, що частина заходів Конгресу відбудеться у Ратуші та інших місцях Старого міста Вільнюса. Партнером Конгресу є Міністерство закордонних справ Литовської Республіки.

 Перший Міжнародний Конгрес дослідників Білорусі відбувся у 2011 році. З 2011 по 2016 роки Конгрес відбувався у Каунасі, у 2017 році — у Варшаві. У 2018 році, запланований у Мінську VIII-й Конгрес, не відбувся з технічних причин і тому був перенесений на 2019 рік до Вільнюса.

 

План подготовки Конгресу:

 1.     Збирання заявок на створення секцій і панелей — до 5 березня 2019 року. Подання заявок з 10 січня.

2.     Збирання номінацій на Премію Конгресу — до 10 квітня 2019 року. Подання заявок відкривається 10 лютого.

3.     Дедлайн для подання індивідуальних заявок — 20 травня 2019 года. Подання заявок відкривається 20 березня.

4.     Розподіл субсидій на проживання і транспорт — до 5 червня 2019 року.

5.     Визначення остаточного переліку секцій на підставі індивідуальних заявок — 10 червня 2019 року.

6.     Розсилка індивідуальних запрошень — до 25 червня 2019 року. До 10 червня учасники повинні підтвердити свою участь.

7.     Попередня програма Конгресу — 5 серпня 2019 року.

 

Контактные особи для представників преси:

д-р Андрій Казакевич, Інститут «Політична сфера», kazakevich@palityka.org

Максимас Мілта, Європейський гуманітарний університет, [email protected]

Перший громадський форум Литви і Білорусі «Що нас об᾿єднує?» (26-27 жовтня 2018 року, м. Клайпеда)

By

Литва і Білорусь – це не лише країни-сусіди. Крім історії, яка заглиблюється своїм корінням у давні часи, народи цих держав, об᾿єднують широкомасштабні економічні та культурні зв᾿язки. Литовці мешкають у Білорусі, білоруси проживають у Литві. Особливий зв᾿язок між країнами демонструють деякі спільні народні символи, зокрема, історична столиця Великого князівства Литовського – Вільнюс. Мешканцям обох країн однаково близькими є такі історичні постаті, як Великий князь Литовський Вітовт (Вітаутас), князі Радзивілли, Тадеуш Костюшко, Кастусь Калиновський та багато інших. Чимало інших чинників вказують на те, що суспільні та міждержавні відносини між країнами мають бути щирими та близькими, однак не зовсім так.

Між Литвою та Білоруссю існують суперечки з приводу будівництва білоруської АЕС у місті Острівець. У Литві багатьох людей цікавить: чи вдасться білорусам зберегти свою державу? Більшість литовців критично ставляться до політичного устрою Білорусі. Водночас у Білорусі з острахом сприймають євроатлантичну інтеграцію Литви, її активну зовнішньополітичну позицію у регіоні. Ці складні питання не можуть не впливати на відносини між двома країнами, і навряд чи політикам обох держав вдасться остаточно домовитися.

На жаль, окреслені проблеми останнім часом почали домінувати у двосторонніх відносинах обох країн. Між іншим, чимало неузгодженостей виникає й з питань історичної проблематики, хоч, на перший погляд, вони мали б об᾿єднувати нації. Усе це не лише ускладнює політичні відносини, але й перешкоджає розвитку контактів між інтелектуалами, діячами культури, бізнесу і науки.

Так не повинно бути. Не відкидаючи існуючі проблеми, ми повинні прагнути до пошуку точок дотику там, де це можливо. Початок діалогу і налагодження співробітництва у майбутньому є головною метою першого Громадського форуму Литви і Білорусі.

Місія форуму полягає у розширенні неформального, громадського діалогу між Білоруссю та Литвою з метою обговорення перспектив і проблем міждержавного співробітництва, поглиблення взаєморозуміння і поваги між державами і народами обох країн.

Організаторами форуму виступають муніципалітет міста Клайпеда, Клайпедський університет, а також низка громадських організацій та ініціатив: «Форум діалогу і співробітництва імені Єжи Ґедройца», Інститут Великого князівства Литовського, Інститут «Палітычная сфера».

Сайт форуму

Програма

Премія імені Юліуша Бардаха для дослідників історії та спадщини Великого князіства Литовського

By

21 червня 2018 р. в Національній Литовській бібліотеці імені Мартіна Міжвідаса відбулося урочисте вручення Премії імені Юліуша Бардаха. Першу премію отримав Лаурінас Шедидіс з Університету Вітовта Великого за докторську (кандидатську) працю на тему «Підготовка правлячих еліт Великого князівства Литовського до публічного держаного життя від XVI ст. до середини XVII ст.» (керівник проф. Й. Кяпенє, захищена 2016 р.). Друге місце отримала праця Ольги Коцкіної з Білоруського Державного університету за докторську (кандидатську) працю, захищену 2017 р., «Поява та розвиток театру Радзивілів 1724−1810 рр.» (керівник проф. Н.Ф.Висоцька). Третє місце отримала захищена у 2017 році в Ягеллонському університеті кандидатська праця Войчеха Лиска «Проблема національності в «східній» політиці пілсудчиків: передумови – еволюція − нащадки» (керівник проф. Г. Мазур).

Урочистість розпочалася виступом почесного гостя, професора Вітаутаса Ландсбергіса, який поділився своїми спогадами про патрона Премії, згадав про його ідеї та спадщину. Далі з привітальними словами виступили засновники Інституту ВКЛ і члени його наукової ради: професор Університету Вітовта Великого Егідіус Александравічус, директор Студіум Всходньої Європи Варшавського університету Ян Маліцький, професори Вармінсько-Мазурського університету Даріуш Шпопер i Премислав Домбровський, професор з Гродна Олександр Смолянчук, ректор Івано-Франківського Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда, директор Інституту історії Литви Рімантас Мікніс.

Юліуш Бардах (1914−2010) був видатним дослідником Великого князівства Литовського, який зосереджував свою особливу увагу на його правових, культурних та політичних традиціях. Відтак цьогорічна Премія була призначена за найкращі кандидатські праці, автори яких аналізували події історії культури, права і державності ВКЛ, або розглядали стан розвитку його історичної, політичної та культурної спадщини щонайменше двох теренів колишнього Великого князівства Литовського, які нині є територіями Білорусі, Литви, Польщі та України.

Премія ім. Ю. Бардаха була заснована Інститутом Великого князівства Литовського і призначається кожні два. У 2014 році головну нагороду дістала праця Міколая Тарковського з Гданська «Віленська адвокатура 1918−1939 рр.». У 2016 р. нагорода була вручена Сергію Морозову з Гродна за працю «Ідея відродження Великого князівства Литовського в суспільно-політичному житті Білорусі (кінець XVIII − початок ХХ ст.)».

Міжнародна наукова конференція, присвячена подіям 1918 року в Центрально-Східній Європі.

By

20-21 червня 2018 року в Литовській Національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса (Вільнюс, просп. Гедеміна, 51) відбулася міжнародна конференція «Рік 1918 у Литві та Польщі з міжнародної перспективи Центрально-Східної Європи: історія, політика і культура», присвячена століттю відродження державності Литви та Польщі.

Конференція мала на меті обговорення шляхів відбудови незалежності Литви та Польщі, а також інших країн Центрально-Східної Європи; презентацію найновіших досліджень, присвячених розвитку польського та литовського національного відродження початку ХХ століття, а також точок зору на політичні традиції Польщі та Литви. Крім обговорення суто історичних тем, учасники конференції взяли участь у дискусії щодо проблем сучасного світу: парадигми сучасних закордонних політик Литви та Польщі, місця відбудови держав в Європі та світі.

У конференції взяли участь історики, політологи, соціологи, культурологи, філологи і представники інших галузей науки, які поділилися результатами своїх досліджень, присвячених історії, політиці та культурі Литви, Польщі та інших країн, в контексті століття відродження державності. Учасники конференції представляли Польщу, Литву, Україну, Чехію, США та інші країни світу.

Організаторами конференції виступили Варшавський університет, Університет Вітовта Великого (Каунас), Університет Міхала Ромера (Вільнюс), Посольство Республіки Польща у Вільнюсі, Інститут Великого князівства Литовського (Каунас) та Литовська Національна бібліотека ім. Мартінаса Мажвідаса.

Program.

Sections.