Презентація книги «Історія Білорусі» Рустіса Камунтавічуса відбудеться 15 жовтня 2021 року о 17 годині в бібліотеці музею Президента Валдаса Адамкуса у Каунасі, а також 16 грудня о 17 годині в бібліотеці Мартіна Мажвідаса у Вільнюсі.
До тепер не було жодної узагальнюючої історичної праці з історії Білорусі, написаної литовськими істориками. Більше того, не існувало навіть гідних перекладів. Так сталося, що предки сучасних литовців та білорусів довгий час жили у складі спільної держави ‒ Великому князівстві Литовському ‒ від XIII століття. Вперше народи були розділені лише після Великої війни 1914-1918 років. Такий стан справ зберігався до початку Другої світової війни. Вдруге політичний поділ відбувся після 1990 року і триває до нині. Дивлячись на це з перспективи часу, жоден інший сусідній народ ‒ ані поляки, ані росіяни, не мали такої тривалої спільної історії.
Наша книга написана не за принципом «як було насправді», змінюючи оцінки подій та історичних процесів, які колись відбулись. Метою книги було порівняти підходи в оцінках білоруської та литовської сторін на одну й ту саму історію часів Великого князівства Литовського. Чому ці розповіді так відрізняються? Що визначало той факт, що «правда» в Литві та в Білорусі є різною? Який вплив ці відмінні погляди мають на освіту цих народів, а також на співпрацю між ними?
Головну увагу автор звернув на те, як виглядали історичні шляхи обох народів протягом ХІХ та ХХ століть, а саме: якими були на цьому шляху точки дотику та як виникали й поглиблювалися розходження між ними.
У книзі історію Білорусі описано крізь історичну призму та у відповідності до історичного контексту.
Неакадемiчнi подіi
Стипендіальний конкурс
Університет Вітовта Великого, Інститут «Політична сфера» та Інститут Великого князівства Литовського оголошують стипендіальний конкурс для білоруських науковців, аналітиків та експертів.
Нагорода ‒ стипендія у розмірі 2-2,5 тисяч євро за виконання дослідження протягом 2021-2022 років. На підставі виконаних досліджень має постати одна стаття або аналітична записка.
Галузі науки: науки політичні, соціологія, історія.
Здобувачі стипендії візьмуть участь у науковому семінарі в Литві та літній школі в Грузії.
Вимоги до кандидатів:
– вища освіта (бакалавр або спеціаліст);
– досвід в галузі наукових досліджень або на посаді аналітика не менше 1 року (університети, дослідницькі центри; медіа або інше);
– громадянство Республіки Білорусь.
Перевага надається молодим науковцям, які розпочинають карʼєру науковців. Тематичні пріоритети: зовнішня політика Білорусі; міжнародна співпраця в регіоні Центрально-Східної Європи, політика памʼяті в Білорусі, спадок Великого князівства Литовського, а також радянська спадщина в сучасному суспільстві Білорусі.
До 12 жовтня на електронну адресу [email protected] учасники мають надіслати наступні документи:
– CV з фотографією;
– мотиваційний лист з поясненням своєї зацікавленості програмою та обґрунтуванням обраної теми (обсяг до 1 сторінки);
Короткий опис плану досліджень, в якому мають бути відображені: тема дослідження, проблема, обʼєкт дослідження, методи розвʼязання проблеми, висновки, а також очікувані результати.
Результати конкурсу будуть оголошені до 25 жовтня 2021 року.
У випадку виникнення запитань просимо звертатися за електронною адресою: [email protected]
Конкурс на створення логотипу, що символізує білорусько-литовську співпрацю
Інститут ВКЛ оголошує конкурс на створення логотипу, що символізує співпрацю між народами, яка триває вже понад 700 років ‒ від часів ВКЛ до останніх подій, повʼязаних з революційними подіями в Білорусі.
Логотип буде призначений до використання в Інтернеті, а також в медіа. Він буде доступним для всіх, хто займається білорусько-литовською тематикою.
Логотипи просимо надіслати до 20 жовтня на адресу [email protected]. Конкурсна комісія, створена Інститутом ВКЛ, вибере переможця до 25 жовтня 2021 року. Нагорода становить 640 євро. Пріоритет буде віддано творцям білоруського походження.
The project is financed by the funds of the Development Cooperation and Democracy Promotion Programme
Виставка мап ВКЛ
27 вересня 2019 р. буде відкрито виставку «Велике князівство Литовське на давніх мапах. Погляд із Білорусі». Виставка працюватиме за адресою: м. Вільнюс, вул. Савічаюс, 17 у будинку Європейського гуманітарного університету. Урочисте відкриття виставки відбудеться о 18.00 одночасно з дискусією. Виставка мап є частиною проекту «Пересувна історія». Це експозиція копій стародавніх мап земель колишнього Великого князівства Литовського. Мапи містять атрибуцію та обʼєднані загальною концепцією. Виставка буде діяти у різних містах Білорусі та поза її межами. Вперше матеріали виставки були представлені громадськості 5-16 квітня 2019 року у Мінську в рамках Фестивалю інтелектуальної книги «Прадмова», а також у Національному історичному музеї Республіки Білорусь. Пізніше ознайомитися з її змістом могли мешканці міст Ліда, Гродно, Орша, Вітебськ.
Між українцями, поляками, литовцями і білорусами: традиція КВЛ ‒ Білорусь і Україна
18-го лютого 2019 року в Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника в Івано-Франківську (Україна) відбулася організована Інститутом Великого князівства Литовського презентація книг. Проф. Олександр Смолянчук (Гродно) представив видану в 2018 році книгу «Роман Скирмунт (1868-1939): біографія громадянина краю», присвячену одному з найзначніших представників «крайової» ідеї в Білорусі. Відомий український історик Ольга Ковалевська (Київ) репрезентувала свою книгу, видану вже у поточному році в Києві «Таємниці козацьких портретів». Видання представляє десять нарисів з історії давної та сучасної іконографії відомих українських гетьманів, полковників, сотників та їхніх матерів і дружин. Під час презентації відбулася дискусія, в якій взяли участь проф. Егідіус Александравічус (Каунас) і д-р Андрій Казакевич (Мінськ). Модератором заходу був проф. Мирослав Волощук (Івано-Франківськ).
Перший громадський форум Литви і Білорусі «Що нас об᾿єднує?» (26-27 жовтня 2018 року, м. Клайпеда)
Литва і Білорусь – це не лише країни-сусіди. Крім історії, яка заглиблюється своїм корінням у давні часи, народи цих держав, об᾿єднують широкомасштабні економічні та культурні зв᾿язки. Литовці мешкають у Білорусі, білоруси проживають у Литві. Особливий зв᾿язок між країнами демонструють деякі спільні народні символи, зокрема, історична столиця Великого князівства Литовського – Вільнюс. Мешканцям обох країн однаково близькими є такі історичні постаті, як Великий князь Литовський Вітовт (Вітаутас), князі Радзивілли, Тадеуш Костюшко, Кастусь Калиновський та багато інших. Чимало інших чинників вказують на те, що суспільні та міждержавні відносини між країнами мають бути щирими та близькими, однак не зовсім так.
Між Литвою та Білоруссю існують суперечки з приводу будівництва білоруської АЕС у місті Острівець. У Литві багатьох людей цікавить: чи вдасться білорусам зберегти свою державу? Більшість литовців критично ставляться до політичного устрою Білорусі. Водночас у Білорусі з острахом сприймають євроатлантичну інтеграцію Литви, її активну зовнішньополітичну позицію у регіоні. Ці складні питання не можуть не впливати на відносини між двома країнами, і навряд чи політикам обох держав вдасться остаточно домовитися.
На жаль, окреслені проблеми останнім часом почали домінувати у двосторонніх відносинах обох країн. Між іншим, чимало неузгодженостей виникає й з питань історичної проблематики, хоч, на перший погляд, вони мали б об᾿єднувати нації. Усе це не лише ускладнює політичні відносини, але й перешкоджає розвитку контактів між інтелектуалами, діячами культури, бізнесу і науки.
Так не повинно бути. Не відкидаючи існуючі проблеми, ми повинні прагнути до пошуку точок дотику там, де це можливо. Початок діалогу і налагодження співробітництва у майбутньому є головною метою першого Громадського форуму Литви і Білорусі.
Місія форуму полягає у розширенні неформального, громадського діалогу між Білоруссю та Литвою з метою обговорення перспектив і проблем міждержавного співробітництва, поглиблення взаєморозуміння і поваги між державами і народами обох країн.
Організаторами форуму виступають муніципалітет міста Клайпеда, Клайпедський університет, а також низка громадських організацій та ініціатив: «Форум діалогу і співробітництва імені Єжи Ґедройца», Інститут Великого князівства Литовського, Інститут «Палітычная сфера».